ПУХИРНИК ЗВИЧАЙНИЙ. ПУЗЬІРЧАТКА ОБЬІКНОВЕННАЯ

ПУХИРНИК ЗВИЧАЙНИЙ . ПУЗЬІРЧАТКА ОБЬІКНОВЕННАЯ. UTRICULARIA VULGARIS L . Родина Пухирникові . Пузырчатковые . Lentibulariaceae
Багаторічна водяна рослина з плаваючими на поверхні води стеблами довжиною 30—100 см. Листки багаторазовоперисторозсічені, з вузьколінійними частками, на кінцях яких є пухирці. Квітки 2-губі, на квітконосних стрілках висотою 15—30 см, що піднімаються над водою. Плід — коробочка. Цвіте в червні — вересні. Росте у стоячих водоймах майже по всій Україні.
Міжнародна назва роду утворена від латинського слова, що в перекладі означає «сумка», «мішечок» (на листках рослини є мі-шечки-пухирці). Видова назва в перекладі з латинської—«звичайний».
Пухирник — комахоїдна рослина, у зв'язку з водним способом життя у нього немає коренів . На листках дуже багато пухирців (на одному може бути до 200). Це ловильні апарати. Пухирці прозорі, блідо-зелені, на досить довгих черешках. З протилежного боку від черешка є отвори, які оточені щетинистими волосками і закриваються чутливими клапанами. Від найменшого дотику клапан відкривається. Якщо жертва потрапила в пухирець, вирватися з нього вона вже не зможе, бо клапан відкривається лише всередину. На стінках пухирця є залозки, що виділяють травний сік .
Розмножується пухирник в основному вегетативно. Його стебла легко розриваються і дають початок новим рослинам. Восени на кінцях стебел утворюються кульки з молодих листків, в яких нагромаджуються запасні поживні речовини . Це —зимуючі бруньки. Відірвавшись від стебла, що з настанням морозів відмирає, брунька осідає на дно і там перезимовує. Навесні вона піднімається на поверхню води і дає початок новій рослині. На Україні росте 4 види пухирника.

ГОРОШОК МИШАЧИЙ. ГОРОШЕК МЬШИНЫЙ

ГОРОШОК МИШАЧИЙ . ГОРОШЕК МЬШИНЫЙ . VICIA CRACCA L . Родина Бобові . Бобовые . Fabaceae
Багаторічна притиснутоопушена рослина з дуже розгалуженим 4-гранним борозенчастим стеблом, яке легко обвивається навколо інших рослин і, розстилаючись у різні боки, створює великі, досить щільні сплетіння, що підносяться над травами. Листки ніжні, ажурні, парноперисті, закінчуються розгалуженими вусиками. Синьо-фіолетові дрібні квітки зібрані в довгі однобічні китиці на довгих квітконосах. Плоди —боби, довгастором-бічні, стиснуті, голі. Цвіте з червня до вересня. Росте на луках, полях, у чагарниках, по всій Україні.
Міжнародна назва роду утворена, очевидно, від грецького або латинського слова, що означають «витися», «обвиватися», і відбиває особливості росту рослин. Видова назва взята у давньоримського природознавця Плінія, який так називав усі бур'яни типу горошку, що засмічували зернові посіви. Нектар виділяється не тільки в квітках, а іноді й на нижньому боці прилистків у вигляді дрібненьких краплинок. Ним живляться мурашки; вони охороняють також рослину від гусені. Листочки залежно від сили освітленості змінюють своє положення. Вусики дуже чутливі: торкнувшись якоїсь рослини, вони починають обвиватися навколо неї, підтримуючи стебло горошку у вертикальному положенні. Оскільки обидва кінці вусика зафіксовані, то спіраль складається з двох частин, закручених у різні боки. Вусики, шо не знайшли опори, скручуються у пружинку або в клубочок. Збагачуючи грунт азотом, горошок мишачий, як і інші бобові, впливає на життя всіх компонентів травостою. Коли відмирають корені, грунт збагачується на сполуки кальцію і структура його поліпшується. Добра кормова і медоносна рослина .
На Україні росте близько ЗО видів горошку.